Василь Слапчук: гармонія душі і слова

 

    23 грудня – день народження у Слапчука Василя Дмитровича - українського поета, прозаїка, літературного критика, заслуженого діяча мистецтв України, почесного громадянина міста Луцька та Волині.

    Василь Слапчук ‑ це не тільки унікальна людська доля. Василь Слапчук ‑ один із найталановитіших поетів свого покоління. Автор понад трьох десятків книг поезії, прози, творів для дітей, літературознавчих досліджень і рецензій. Михайло Слабошпицький писав: «Так рідко буває. Слапчук зростав від книжки до книжки. Він «додавався і додавав» ваги своєму поетичному слову…  ставав просто поетом, у якого на обрії далекої пам’яті стоїть війна й у її вогнях йому значно видніше, ніж усім іншим, бачиться світ».

    Вітання і щирі побажання міцного здоров’я, оптимізму, невичерпного джерела натхнення, успішної реалізації авторських проектів!

#ЗачитанеДоДірок - Національний тиждень читання

    Сьогодні завершується Національний тиждень читання. Це особливий час, коли читачі, письменники, видавці, бібліотеки, книгарні об'єдналися навколо книги та читання. Задоволення, отримане від читання улюбленого роману, повісті чи оповідання, ні з чим не порівняти. Читання книг - дуже корисне хоббі. Воно відкриває нам самих себе і світ. З плином часу книги не втрачають своєї актуальності.

     Публічна бібліотека вкотре долучається до акції та ділиться з вами підбіркою книг, які, Ви, наші юні та дорослі читачі зачитуєте до дірок.

#КнигаНаВійні - Національний тиждень читання

     Книга - можливо, не життєво необхідна річ у наших тривожних наплічниках та валізах, але точно дуже цінна та змістовна. Для багатьох із нас під час війни улюблені книги стали справжніми друзями, порятунком, надією або щасливим знаком з минулого життя.

    Пропонуємо вашій увазі книги, про різні, але однаково переділені війною долі українців, які допоможуть пережити ці складні часи. Разом з героями романів читачі знайдуть щирість, реальний патріотизм і дійсне прагнення до кращого майбутнього нашої країни.

  

      Ці книги - про людей, чиє життя тепер матиме чіткі "до" і "після", про боротьбу й силу волі, про помилки, вічні пошуки істини й непереборне бажання жити.

     

#Тижденьчитання

   З 12 по 19 грудня 2022 року Український інститут книги проводить другий Національний тиждень читання. Мета цієї ініціативи - привернути увагу до українських книжок у бібліотечних фондах, популяризувати читання та посприяти розвитку популярної літератури рідною мовою.

    Книга завжди була і залишається вірним і надійним другом людини. Навіть в наш час, коли є ІНТЕРНЕТ, де можна знайти відповіді на практично будь-які запитання. 

    У всіх є улюблені книги: комусь подобаються трилери та фантастика, комусь - драми, комусь - детективи. Читання улюбленої книги дозволяє прожити разом з її героями сотні життів, оцінити чужі вчинки, дізнатися про щось нове. Завдяки книгам ми вчимося переживати і цінувати життя, стаємо добрішими, усвідомлюємо, аналізуємо свої вчинки і дії.

    Пропонуємо добірку улюблених книг наших користувачів .  Запрошуємо Вас завітати до бібліотеки та вибрати книгу до душі!

    

Літературний календар місяця - Григорій Сковорода

 

    

    3 грудня  минає 300 років від дня народження Григорія Савича Сковороди - видатного українського філософа, письменника і мислителя, життєвий шлях якого є прикладом гуманізму і самопожертви. За своє подвижницьке життя мандрівний філософ сходив багато доріг. Він йшов до людей, щоб навчити їх бути щасливими.

    Велич Григорія Сковороди полягає в тому, що він шукав шляхів для пізнання світу і людського буття, щоб дати поради сучасникам, як змінити життя на краще. Літературна спадщина великого філософа викликає захоплення жанровим розмаїттям, адже його перу належать і філософські діалоги та трактати, і байки, і пісні, і афоризми. Але всі ці твори автор підпорядкував єдиній меті - просвітительській.

    Своє безсмертя мандрівний філософ створив і на педагогічній ниві. Для багатьох своїх сучасників Сковорода був українським Сократом. Його філософські ідеї і безкомпромісне життя ставали прикладом.

    Григорій Сковорода до кінця своїх днів залишився зі своїм народом. Не одне покоління звертатиметься до його мудрості, з якої черпатиме мудру пораду і щире слово.

 

"Мої думки. Ритмопроза" - Тарас Матвіїв

          Матвіїв Т. Мої думки. Ритмопроза / Т.Матвіїв. - Львів: Колір ПРО, 2022. - 184 с.

      Перша книга двотомника, яку побачив світ, на жаль, лише після того, як автор здобув вічне життя в бою за Незалежність України. Це роздуми сучасної активної молодої людини над сенсом буття, відверте зізнання в коханні і спроби віднайти свою місію на землі, порушення соціальних і громадянських тем, часто - це крик зраненої душі, яка закликає до правдивої свободи. Врешті-решт, це філософія життя автора.

     Завдяки батькам, друзям, близьким книга Героя України побачила світ, а волонтерський рух "Меценати для солдата" доклав зусиль, щоб книга потрапила до читача.

Голод 1932-1933 - біль душі і пам'ять серця

 

    90 років тому мільйони синів і доньок України, мільйони невинних людей були без жалю винищені голодом. 90 років тому наш народ пережив катастрофу, яка могла зупинити життя всієї нації. Голодомор приніс не лише страждання і смерть. Він посіяв страх. 26 листопада Україна вкотре сколихнеться від усвідомлення Голодомору 1932-1933 років.

    Що ж забрали з собою в могили ті мільйони великомучеників голодного терору? Гени розуму, здоров'я, милосердя і справедливості, людяності й відваги, всіх мислимих людських чеснот і талантів. Обривався живий ланцюг поколінь. Українському народу, якого ніколи не щадила доля, було завдано такого удару, якого не знав ні він, ні весь цивілізований світ.

    До Дня пам'яті жертв голодоморів в Публічній бібліотеці оформлена книжкова виставка-пам'ять - "Голод 1932-1933 - біль душі і пам'ять серця", де кожен зможе ознайомитися з літературою про Голодомор: це документальні матеріали, свідчення очевидців, а також художні твори, в яких висвітлена велика, страшна і голодна правда.

26 листопада о 16.00 запрошуємо долучитися до загальнонаціональної хвилини мовчання, а також традиційної акції "Запали свічку" і засвітити вогник у кожній домівці, як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди більше не повторювалися.