" Не згасне в серці пам'яті свіча" - історичний хроноскоп

                                    

     Голод... Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 - 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам'ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців  цієї чорної сторінки в історії України. 

    До цієї сумної дати  в читальному залі підготовлено для  користувачів історичний хроноскоп "Не згасне в серці пам'яті свіча". Розміщені на виставкових експозиціях документальні матеріали, наукові дослідження, спогади очевидців, художні видання розповідають про жахи голоду, про загибель мільйонів невинних людей, про страждання та скорботу, страх та надію, про злочин і про боротьбу, про трагізм, який ховається під словом "Голодомор".

     27 листопада о 16.00 годині закликаємо  усіх небайдужих долучитись до традиційної скорботної акції  "Запали свічку пам'яті" в пам'ять про закатованих голодом! У цей же час буде оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання.

                                   

                                   

"Незалежність.Демократія.Воля." - книжкова виставка - хроніка.

    День Гідності та Свободи - свято, що відзначається щороку  21 листопада, аби віддати належну шану патріотизму й мужності громадян, які постали на захист демократичних цінностей, національних інтересів України та її європейського вибору. Революція Гідності нас змінила. Це історія про тих, хто боровся, хто загинув, хто пройшов кола пекла за свободу і власну державу. 

    Напередодні Дня Гідності та Свободи в читальному залі бібліотеки оформлено книжкову виставку-хроніку "Незалежність. Демократія. Воля". Документи, представлені на виставці, передають правду про події, настрої, трагедії і перемоги Майдану; допомагають зрозуміти дії тих, хто ціною власного життя відстоював честь України і гідність свого народу.

   Згадаймо всіх  Героїв  і нехай пам'ять про них згуртує нас живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. 

                                     

   

Радіодиктант національної єдності

                                               

    Традиційно 9 листопада у День української писемності та мови відбувається радіодиктант національної єдності. Цьогоріч текст радіодиктанту написав і прочитав в ефірі письменник Юрій Андрухович.

     До написання  радіодиктанту, який єднає людей по всій Україні, дає можливість відчути себе українцем, відчути її мову, та перевірити свої знання долучився колектив бібліотеки.

"Світлиця слова у безмежжі часу" - мовознавче асорті до Дня української писемності та мови

       День української писемності та мови - свято розвитку державної мови, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем - це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-літописця - послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

       Заснування Дня писемності та мови - це не лише проголошення благородної мети, а й справжня настанова нам, українцям, шанувати рідне слово, любити рідну мову і вивчати її протягом усього життя, щоб цей нетлінний скарб служив єднанням між поколіннями, возвеличував Україну і українців.

      Приємна новина для шанувальників творчості волинської письменниці Надії Гуменюк, авторки багатьох, улюблених читачами видань, серед яких "Вересові меди", "Енна. Дорога до себе", "Квіти на снігу", "Корона на одну ніч", "Коханий волоцюга", "Танець білої тополі".

      Новий творчий доробок письменниці увінчався черговим успіхом. Два романи  Надії Гуменюк отримали нагороди конкурсу «Гранд-Коронація слова»:  2-ге місце серед рукописів посів роман «Та, що ламає вітер», спеціальну відзнаку серед виданих книг отримав роман «Плач пересмішниці».

      Конкурс «Гранд-Коронація слова» проходить раз на п’ять років, в ньому беруть участь лише володарі перших премій Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». Надія Гуменюк отримала таку премію 2015-го року за роман «Вересові меди».

       Вітаємо Надію Павлівну, зичимо нових творчих доробків та перемог, адже її творчість дарує нам надію на те, що слово в літературі живе, принаймні, мусить жити і освітлювати щирим чуттям і мудрістю наш нелегкий будень.